АНАЛІЗ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ РЕЖИМІВ РОБОТИ ІНТЕГРОВАНИХ СИСТЕМ КОМПЛЕКСНОГО ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СПОЖИВАЧІВ ІЗ УРАХУВАННЯМ ЕКОНОМІЧНИХ ТА ЕКОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ
DOI:
https://doi.org/10.20535/1813-5420.1.2018.133040Keywords:
інтегрована система енергопостачання, розосереджена генерація, мінімізація витрат, когенераційна технологія, енергетичний хабAbstract
Представлено модель системи комплексного енергозабезпечення споживачів, у вигляді енергетичного хабу, який забезпечує потребу споживачів у електричній та тепловій енергії. Модель передбачає врахування трьох потоків енергії на вході: електрична енергія, природний газ та гаряча вода. До складу енергетичного хабу входять когенераційна установка та накопичувачі електричної та теплової енергії. Запропоновано мультикритеріальний підхід до оптимізації режимів роботи розглянутої системи енергозабезпечення. Результати моделювання із використанням даних про навантаження споживачів та параметри енергоустановок вказують на доцільність застосування запропонованого підходу для визначення оптимальних значень погодинного споживання енергоресурсів в розглянутій системі.
References
Energy hubs for the future / Geidl M., Koeppel G., Favre-Perrod P., Klockl B.. // IEEE Power and Energy Magazine. – 2007. – №1. – С. 24–30.
Parisio A. A robust optimization approach to energy hub management / Parisio A., Del Vecchio C., Vaccaro A.. // International Journal of Electrical Power & Energy Systems. – 2012. – №42. – С. 98–104.
Chicco, G. Distributed multigeneration: A comprehensive view / Chicco, G., Mancarella P.. // Renewable and Sustainable Energy Reviews. – 2009. – №3. – С. 535–551.
Geidl M. Integrated modeling and optimization of multi-carrier energy systems / Geidl M.. // ETH Zurikh: Power Systems Laboratory. – 2007.
Brahman F. Optimal electrical and thermal energy management of a residential energy hub, integrating demand response and energy storage system / Brahman F., Honarmand M., Jadid S. // Energy and Buildings. – 2015. – №90.
Anders, G. Innovations in power systems reliability / Anders, G., Vaccaro A.. // Springer Series in Reliability Engineering. – 2011. – №1. – С. 361–375.
Krause T. Multiple-Energy Carriers: Modeling of Production, Delivery, and Consumption / Krause T., G. Andersson K. Fröhlich A. Vaccaro. // Proceedings of the IEEE. – 2007. – №1. – С. 15–27.
Analysis of the results of optimal energy consumption planning for residential complex energy hub / Ю.Веремійчук, І. Притискач, О. Ярмолюк та ін.]. // IEEE 58th International Scientific Conference on Power and Electrical Engineering of Riga Technical University (RTUCON). – 2017. – №10. – С. 12–13.
Energy hub function optimization models during ukrainian energy resources market liberalization / Ю.Веремійчук, І. Притискач, О. Ярмолюк, В. Опришко. // Scientific Journal of Riga Technical University, Power and Electrical Engineering. – 2017. – №34. – С. 14–17.
Gabrielaitiene I. Как разработать «План действий по устойчивому энергетическому развитию (ПДУЭР) в городах восточного партнерства и центральной Азии» / Gabrielaitiene I., Melica G., Bertoldi P.. // JRS sciece and policy report JRC 90401. – 2014. – №10.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
