ТЕХНОЛОГІЧНІ ОРІЄНТИРИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ SMART GRID В ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМАХ
DOI:
https://doi.org/10.20535/1813-5420.1.2014.133209Ключові слова:
Smart Grid, інтелектуальні електроенергетичні системи, реалізація політики, пілотні проекти, сучасні пріоритети, європейські орієнтири, технологічна реалізаціяАнотація
Проаналізовано особливості реалізації політики підвищення інтелектуального рівня електроенергетичних систем з точки зору світових передових практик. Представлено базові принципи реалізації концепції Smart Grid з виділенням трьох поколінь: Smart Grid 1.0 – реагування на попит; AMI-мережа (на базі AMR, RTU і т.п. пристроїв); спеціалізоване програмне забезпечення (EMS / SCADA); розподілена автоматизація; Smart Grid 2.0 – IP-протокол; електромобілі; зберігання енергії; Smart Grid 3.0 – роумінг енергії; торгівля енергією Peer-to-Peer. Наведено характеристику сучасних проектів у сфері Smart Grid, які реалізуються у передових країнах Америки та Європи, оцінена роль міжнародних організації, які забезпечують координацію реалізації концепції Smart Grid та просування на світових ринках сучасних досягнень для підвищення рівня інтелектуалізації електроенергетичних систем. Визначено, що основними методами та інструментами реалізації концепції Smart Grid є: інтеграція в електроенергетичні системи різнорідних джерел електроенергії, в тому числі на основі відновлюваних енергоносіїв і «активних» споживачів; вибір оптимального складу генеруючих джерел, включаючи розосереджену генерацію; автоматичне виявлення, усунення або зменшення наслідків порушень у роботі електроенергетичних систем як на локальному, так і на системному рівні; керування електроспоживанням стимулюючими методами і вибірковим обмеженням споживачів; стійкість до впливу загроз безпеки (фізична, інформаційна та ресурсна безпека); можливість розвивати системні послуги на базі ринкових механізмів; оптимальне використання і обслуговування виробничих фондів об'єктів електроенергетики протягом всього життєвого циклу. Проаналізовано особливості побудови еталонних архітектур інтелектуальних електроенергетичних систем, використання мультиагентних систем керування. Показано, що стандартизація відіграє все більшу роль при вирішенні пріоритетів технологічної реалізації концепції Smart Grid. Оцінено основні технологічні орієнтири реалізації концепції Smart Grid в електроенергетичних системах України.Посилання
Анохин П.К. Принципиальные вопросы общей теории функциональных систем; 1973 год (http://www.raai.org/library/books/anohin/anohin.htm).
Бердников Р.Н, Данилин И.В., Холкин Д.В., Моржин Ю.И. Навигатор для интеллектуальной энергетики // Энергия Единой Сети. – 2012. – No 4. – С. 12–17.
Бердников Р.Н., Дементьев Ю.А., Моржин Ю.И., Шакарян Ю.Г. Основные положения концепции интеллектуальной электроэнергетической системы России с активно-адаптивной сетью // Энергия Единой Сети. – 2012. – No 4. – С. 4–11.
Вариводов В.Н., Коваленко Ю.А. Интеллектуальные электроэнергетические системы // Электричество. – 2011. – No 9. – С. 4–9.
Егоров А.А. Интеллектуальная энергетика: мифы и реальность // Автоматизация и IT в энергетике. – 2011. – No 12. – С. 15–22.
Кобец Б. Б., Волкова И.О. Инновационное развитие электроэнергетики на базе концепции Smart Grid . – М.: ИАЦ Энергия, 2010. – 208 с.
Стогній Б.С., Кириленко О.В., Денисюк С.П. Інтелектуальні електричні мережі електроенергетичних систем та їхнє технологічне забезпечення // Техн. електродинаміка. – 2010. – No 6. – С. 44–50.
Стогній Б.С., Кириленко О.В., Денисюк С.П. Розвиток інтелектуальних електричних мереж України на основі положень концепції Smart Grid // Пр. Ін-ту електродинаміки НАН України: Зб. наук. пр. Спец. вип. – К.: ІЕД НАН України, 2012. – С. 5–13.
Стогній Б.С., Кириленко О.В., Праховник А.В., Денисюк С.П. Еволюція інтелектуальних електричних мереж та їхні перспективи в Україні // Техн. електродинаміка. – 2012. – No 5. – С. 52–67.
Стогній Б.С., Кириленко О.В., Праховник А.В., Денисюк С.П. Інтелектуальні електричні мережі: світовий досвід і перспективи України // Пр. Ін-ту електродинаміки НАН України: Зб. наук. пр. Спец. вип. Ч. 1. – К.: ІЕД НАН України, 2011. – С. 5–20.
10 steps to Smart Grids // Union of the Electricity Industry. – EURELECTRIC, 2011.
Burr M. T. Reliability demands drive automation investments. – Public Utilities Fortnightly,Technology Corridor department, Nov. 1, 2003. http://www.fortnightly.com/fortnightly/2003/11/technology-corridor.
European SmartGrids Technology Platform. Vision and Strategy for Europe’s Electricity. – 2006, 44 p. [Electronic resource] – Mode of access: ftp://ftp.cordis.europa.eu/pub/fp7/energy/docs/smartgrids_en.pdf.
EPRI’s IntelliGridSM initiative. [Electronic resource] – Mode of access: http://intelligrid.epri.com.
Global Smart Grid Federation Report. – GSGF, 2012. – 44 p.
Grid 2030: A national version for electricity's second 100 years. – Office of Electric Transmission and Distribution, United States Department of Energy. – July 2003. – 89 p.
Smart Grid projects in Europe: lessons learned and current developments. – European Union, 2011. – 118 p.
Strategic research agenda of EPoSS – the european technology platform on smart systems integration. – EPoSS Office Berlin Germany, September 2013 184 p.
Strategic Research Agenda Update of the Smart Grids. SRA 2007 for the needs by the year 2035. – 2012. 72 p. [Electronic resource] – Mode of access: http://www.smartgrids.eu/documents/sra2035.pdf.
Technology Roadmap Smart Grids. – Paris: OECD/IEA, 2011. – 52 p.
The Modern Grid Initiative Version 2.0, Conducted by the National Energy Technology Reliability, January 2007. [Electronic resource] – Mode of access: http://www.netl.doe.gov/smartgrid/.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).