INFLUENCE OF INPUT PARAMETRES OF WATER ON A THINNESS OF SPRAY OF CENTRIFUGAL ATOMIZERS

Authors

  • Mykhailo Kostiantynovych Bezrodnyi Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Ukraine https://orcid.org/0000-0002-0788-5011
  • Mykola Nykyforovych Holiiad Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Ukraine https://orcid.org/0000-0002-9332-9723
  • Artur Yuriiovych Rachynskyi Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Ukraine https://orcid.org/0000-0001-6622-1517
  • Petro Oleksiiovych Barabash Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Ukraine https://orcid.org/0000-0002-1252-494X
  • Oleksii Borysovych Holubiev Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.20535/1813-5420.2.2013.142133

Keywords:

centrifugal atomizers, the volume-surface diameter of the droplets

Abstract

Influence of temperature and pressure of water on a thinness of spray (magnitudes of average volumetric-surface diameter of drops) for the centrifugal atomizers in parametric conditions of its work with reference to working conditions of contact heat utilizer of waste gases are investigated. On the basis of experiments were obtained new dependence of the magnitudes of average volumetric-surface diameter of drops for the parameters of the atomization of liquid by using centrifugal atomizer in a new range of change of superfluous pressure and water temperature before an atomizer. The experimental date obtained for the magnitudes of average volumetric-surface diameter of drops which then will be used to calculate interfacial area in the study of heat and mass transfer processes in the contact heat utilizers of waste gases.

References

Д.Г. Пажи, В.С. Галустов. Основы техники распыливания жидкостей. - М.:Химия. - 1984. - 255с.

Л.А. Витман, Б.Д. Кацнельсон, И.И. Палеев. Распыливание жидкости форсунками / Под ред. С.С.Кутателадзе. – М.-Л.: Госэнергоиздат, 1972. – 384 с.

Блох А.Г., Кичкина Е.С. О коэффициентах расхода и углах конусности факела // Теплоэнергетика, 1957. - No 10. – С.35 – 41.

Хавкин Ю.И. Центробежные форсунки. – Л.: Машиностроение. – 1976. – 168 с.

Баранаев М.К., Теняков В.И. Размер капель центробежной форсунки в широком диапазоне свойств диспергируемой жидкости // Механика жидкости и газа. – 1970. - No 3. – С. 155 – 162.

Дикий М.О., Соломаха А.С., Петренко В.Г., Барабаш П. О. Пристрій для вловлювання крапельної рідини з газового потоку. Патент на корисну модель України No81815 від 10.07.2013р.

Лебедев П.Д., Верба М.И., Леончик Б.И. Некоторые закономерности распыливания перегретой жидкости // Известия ВУЗов. Энергетика, 1959.- No 10. – С. 76 – 83.

В.П. Исаченко, В.А. Осипова, А.С. Сукомел. Теплопередача. – М.: Энергия. – 1975. – 488 с.

Downloads

Issue

No. 2 (2013): Power engineering: economics, technique, ecology

Section

TECHIQUE

License

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).