CONTACT THERMAL RESISTANCE BETWEEN THE FIN AND PIPE-BASE FOR COMPOSITE HEAT TRANSFER SURFACES

Authors

DOI:

https://doi.org/10.20535/1813-5420.1.2022.259193

Keywords:

contact thermal resistance, experimental investigations, flat-oval finned tube, composite heat-exchange surface, heat transfer, contact welding

Abstract

Experimental setup for investigation of contact thermal resistance (CTR) of composite heat-exchange tube, made of flat-oval steel tube – base and aluminum fins, which are connected to the base by means of contact welding, has been developed. By direct measurement, the СTR values for a composite heat exchanger tube are compared to the CTR values for three types of bimetallic tubes with rolled aluminium fins: carbon steel 20 base tube, stainless steel 1X18H10 base tube and brass base tube. It is established that for a composite heat-exchange tube the mean thermal resistance of contacting surfaces doesn't depend on the density of supplied heat flow and makes constant value Rk = 2,75×10–6 Km2/W, that is practically equal to zero for engineering calculations and it is possible to neglect it. For composite heat-exchange tube the application of contact welding technology makes it impossible to deteriorate thermal contact between monorail and tube due to temperature fluctuations in the process of operation of heat-exchange apparatuses. The results obtained show that the composite surface with welded aluminium monofin has two orders of magnitude lower CTR than the heat exchange surfaces made of widely used bimetallic tubes of all known types. This provides the highest heat transfer coefficient.

References

E.N. Pismennyi, M.M. Voznyuk, A.P.Nischik, A.M. Terekh, “Composite heat-exchange tube”, Patent for utility model UA 148303, 21.07.2021, Bulletin number 29.

E.N. Pismennyi, “Study and application of heat-transfer surfaces assembled from partially finned flat-oval tubes”, Applied Thermal Engineering. 2016. Vol. 106. P. 1075 – 1087.

V.M. Popov, “Heat-exchange in the contact zone of the detachable and indivisible joints”, M.: Energia, 1971. 216 p.

V.B. Kuntysh, N.M. Kuznetsov, “Thermal and aerodynamic calculation of finned heat exchangers for air cooling”, S-Pb: Energoatomizdat, 1992. 280 p.

Yu.P.Shlykov, E.A. Ganin, S.N. Tsarevsky, “Contact thermal rResistance”, Moscow: Energia, 1977. 328p.

A.A. Andrizhievsky, V.V. Dudarev, A.B. Sukhotsky, “Testing of bimetallic finned tubes on the thermal resistance value of the mechanical contact between the carrier tube and the finned shell”, Proceedings of BSTU: Chemistry and technology of inorganic substances, 2013, №3. pp. 166 – 169.

A.E. Piir, A.Yu.Vereshchagin, A.Sh. Minnigaleev, “Effect of high-temperature heating of the supporting tube on the TKS of the BRT”, Proceedings of the RSCT-5. 2010. Vol.6. pp.153 – 155.

A.I. Rudenko, “Investigation of contact heat resistance for heat tubes of copper with Al-alloy finned”, Industrial Heat Engineering, 2007, Vol. 29, 4. pp. 22 – 28.

A.I. Rudenko, A.P. Nischik, “Research of contact thermal resistance in bimetallic pipes with spiral-rolling fins”, Industrial Heat Engineering, 2009, Vol.31, No.5. pp. 15 – 19.

Downloads

Published

2022-11-22

Issue

No. 1 (2022)

Section

TECHNOLOGIES AND EQUIPMENT IN ENERGY

License

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).