ФІЗИЧНІ ЧИННИКИ ВПЛИВУ ВИБУХУ НА ОГОРОДЖУВАЛЬНІ СВІТЛОПРОЗОРІ КОНСТРУКЦІЇ. ОГЛЯД МЕТОДІВ ТЕСТУВАННЯ

Автор(и)

  • Борис Басок Інститут технічної теплофізики НАН України, Україна https://orcid.org/0000-0002-8935-4248
  • Олександр Недбайло Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0003-1416-9651
  • Дмитро Давиденко Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0009-0003-5791-1980
  • Наталія Беспала Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0002-4466-6491

DOI:

https://doi.org/10.20535/1813-5420.2.2024.303106

Ключові слова:

вибух, детонація, вибухова хвиля, вибухове навантаження, огороджувальна світлопрозора конструкція.

Анотація

В статті розглянуті основні фізичні параметри вибухової хвилі, властивості вибухових навантажень, а також особливості розповсюдження хвиль у просторі та їхній динамічний вплив на огороджувальні конструкції, в т.ч. світлопрозорі. Розглянуті часові та просторові умови, за яких має місце формування квазіплоского фронту вибухової хвилі та вибухові навантаження можна розглядати як розподілені рівномірно за вертикальною площиною. Якщо відстань до вибухового заряду перевищує половину значення ширини та висоти споруди або її елемента (за умови, що заряд розташовано по центру конструкції або елемента), то навантаження на них можна вважати наближено усередненими за площею. Проаналізовані теплофізичні чинники впливу, яким повинна протистояти будівельна конструкція. Описані основні відмінності вибухових і ударних впливів від статичних навантажень, що враховуються під час будівельного проєктування.

Розглянуті основні натурні методи визначення параметрів вибухової хвилі у режимі реального часу та чинники її руйнівного впливу на елементи огороджувальних конструкцій будівель.

Посилання

Sauer, M., Klommfass, A. and Thoma, K. 2005, Interaktion von Detonationswellen und Gebäuden. Seminar Interaktionsprobleme im Ingenieurbau. Technische Universität Dresden.

Gebbeken N., Döge T., Larcher M., 2012. Safety and Security of Urban Areas through Innovative Architectural and Structural Concepts, Proceedings 7th Security Research Conference Future Security Sept. 4-6, 2012, Bonn, Germany.

NATO 2008, STANAG 2280 Ed.1, Design Threat Levels and Handover Procedures for Temporary Protective Structures.

Riedel, W. 2004. Beton unter dynamischen Lasten Meso- und Makromechanische Modelle und ihre Parameter. Forschungsergebnisse aus der Kurzzeitdynamik, Heft 4.

Riedel, W., et al. 2010. Engineering and Numerical Tools for Explosion Protection of Reinforced Concrete. International Journal of Protective Structures.

CEN, 2001. EN 13123-1: Windows, Doors and Shutters – Explosion Resistance – Requirements and classification/ Part 1: Shock Tube.

CEN, 2001, EN 13123-2: Windows, Doors and Shutters – Explosion Resistance – Requirements and classification. Part 2: Range test.

Kinney, G.F. and Graham, K.J. 1985. Explosive Shocks in Air. Second Edition, Springer Berlin.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-15

Номер

Розділ

ТЕХНОЛОГІЇ ТА ОБЛАДНАННЯ В ЕНЕРГЕТИЦІ