ДЕМПФУВАННЯ НИЗЬКОЧАСТОТНИХ КОЛИВАНЬ НА ОСНОВІ СИНХРОНІЗОВАНИХ ВИМІРІВ ВІД ПРИСТРОЇВ СМПР

Автор(и)

  • Oleksandr Stanislavovych Yandulskyi Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0002-0362-7947
  • Vitaliia Viktorivna Matseiko Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0001-8309-5612
  • Dmytro Viktorovych Katrych Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/1813-5420.4.2014.120981

Ключові слова:

низькочастотні коливання, система моніторингу перехідних режимів, демпфування, контролер демпфування коливань

Анотація

Розглянуті актуальні питання дослідження низькочастотних коливань (НЧК) потужності в Об’єднаній електроенергетичній системі (ОЕС) України в умовах впровадження сучасних систем моніторингу перехідних режимів (СМПР). Проаналізовані основні методи і засоби зменшення впливу НЧК на режими роботи енергосистем та обґрунтовано доцільність використання синхронізованих вимірів режимних параметрів в якості додаткових вхідних сигналів в засоби демпфування. Для вибору оптимальних місць встановлення пристроїв демпфування, вибору необхідних сигналів та параметрів налаштування контролера демпфування коливань використано метод залишків. Проведено моделювання режимів роботи енергосистеми в програмному середовищі Power Factory для підтвердження ефективності запропонованого підходу.

Посилання

Graham Rogers, Power System Oscillations, Kluwer Academic Publishers, Boston, 2000, 328p.

Floyd Galvan, Charles H. Wells, Entergy WAMS Experiences (2004 – 2008), USA, 2008, 11p.

Яндульський О.С., Марченко А.А., Олефір Д.О., Мацейко В.В. Дослідження низькочастотних коливань потужності в ОЕС України // Праці Інституту електродинаміки Національної академії наук України. Збірник наукових праць. Спеціальний випуск. – 2013. – С. 43–48.

G.T.Tse and S.K.Tso, Refinement of conventional PSS design in multimachine system by modal analysis, IEEE Transactions on power systems, Vol. 8, 1993, pp. 598-605.

Буткевич О. Ф. Деякі аспекти моніторингу низькочастотних коливань режимних параметрів енергооб’єднань / О. Ф. Буткевич, В. В. Чижевський // Праці Інституту електродинаміки НАН України : зб. наук. праць. Спец. вип. — 2010. — С. 72—77.

Laszlo Gyugyi, Narain G. Hingorani, Understanding FACTS: Concepts and Technology of Flexible AC Transmission Systems – Wiley-IEEE Press, 1999, 452p.

R. Sadikovic, P. Korba and G. Andersson, Application of FACTS Devices for Damping of Power System Oscillations, PowerTech, St. Petersburg, Russia, June 27-30, 2005.

P. Kundur, “Power Systems Stability and Control”, Electrical Power Research Institute Series, McGraw Hill, New York, 1994, 1176p.

M. E. Aboul-Ela, A. A. Salam, J. D. Mc Calley and A. A. Fouad, Damping controller design for power system oscillations using global signals, IEEE Transactions on Power System, Vol 11, No. 2, May 1996, pp. 767-773.

##submission.downloads##

Номер

№ 4 (2014): 38

Розділ

ТЕХНОЛОГІЇ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).