ШЛЯХИ ЗНИЖЕННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ВИТРАТ НА ЕЛЕКТРИЧНУ ЕНЕРГІЮ ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД
DOI:
https://doi.org/10.20535/1813-5420.4.2014.121848Ключові слова:
аерація, енергоефективність, енергоспоживанняАнотація
У статті проаналізовані заходи щодо скорочення споживання електроенергії системою аерації для підприємств біологічної очистки промислових стічних вод. Розглянуто переваги та недоліки регулювання подачі повітря багатоступінчастими та одноступінчастими повітродувками, створення мембранних елементів та заміна старої системи аерації, що значно скорочують витрати на електроенергію.Посилання
Благодарная, Г. И. "Энергосбережение при биологической очистке сточных вод." (2013).
Юрченко, В. А., А. В. Смирнов, and М. А. Есин. "Опыт повышения энергоэффективности работы очистных сооружений канализации." Коммунальное хозяйство городов 107 (2013): 176-183.
Березин, С. Е. "Управление воздуходувками–действенная мера энергосбережения в инфраструктуре водоотведения." Журнал «Водоснабжение и санитарная техника 3 (2012): 55-58.
Данилович, Д. А. "Энергосбережение и альтернативная энергетика на очистных сооружениях канализации." М: Водоснабжение и санитарная техника 1 (2011).
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).