ДОСЛІДЖЕННЯ СТАЛОСТІ ГОРІННЯ У СТРУМЕНЕВО-НІШОВІЙ СИСТЕМІ ПРИ ОБМЕЖЕННІ ДАЛЕКОБІЙНОСТІ ПАЛИВНИХ СТРУМЕНІВ

Автор(и)

  • Mykhailo Zahretdynovych Abdulin Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна
  • Oleksandr Anatoliiovych Siryi Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/1813-5420.3.2014.122097

Ключові слова:

струменево-нішова система, «бідний» зрив полум'я, «багатий» зрив полум'я, обмежувач далекобійності паливних струменів

Анотація

Робота присвячена дослідженню сталості горіння природного газу у струменево-нішевій системі (СНС) на основі якої ефективно працює струменево-нішова технологія спалювання газоподібного палива (СНТ). У статті описаний експериментальний стенд та дана методика проведення вимірювань і обробки експериментальних даних. Наведено результати дослідження зривних характеристик факелу в СНС в області «багатого» і «бідного» зриву полум'я з використанням обмежувача далекобійності паливних струменів в системі в широкому діапазоні швидкостей витікання палива та окислювача. Встановлено вплив висоти розташування обмежувача далекобійності на характеристики процесів гідродинаміки та сумішеутворення в нішевій порожнині. Показано, що наближення обмежувальної планки до газоподавальних отворів звужує діапазон сталої роботи системи за рахунок перезбагачення паливом горючої суміші в зоні стабілізації полум'я. Отримані результати дають можливість розширити номенклатуру газоподібного палива для використання в пальниках струменево-нішевого типу при збереженні їх існуючої конструкції.

Посилання

Еженедельный журнал «Терминал» http://oilreview.kiev.ua/page/3/?s=.

Абдулин, М.З. Применение струйно-нишевой технологии сжигания топлива в энергетических установках / М.З. Абдулин // Энергетические и теплотехнические процессы и оборудование. Вестник НТУ «ХПИ»: Сб. науч. трудов. – 2005. – No 6. – С. 130-144.

Абдулин, М.З. Технология сжигания – определяющий фактор эффективности огнетехнических объектов / М.З. Абдулин., Г.Р. Дворцин, А.М Жученко // Научно-технический журнал «Новости теплоснабжения», М: 2008. - No4. - С. 31 - 34.

Иванов, Ю.В. Основы расчета и проектирования газовых горелок. – М.: «Недра» Издательство, 1972. – 272 с.

Джамал Абдель Карим Ибрагим Особенности рабочего процесса модуля газогорелочного устройства с поперечной подачей струй газа: автореф. дис. канд. техн. наук: 05.04.01 / Джамал Абдель Карим Ибрагим; КПИ – К., 1997. – 20 с.

Абдулин, М.З Изотермические исследования модулей горелочных устройств на основе струйно-нишевых систем / М.З. Абдулин, А.А. Серый // Вісник національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».- Харків: НТУ «ХПИ», 2013. - No13.- С. 81 -88.

Спейшер В.А., Горбаненко А.Д. Повышение эффективности использования газа и мазута в энергетических установках. – М.: Энергоиздат, 1982. – 240с.

Варнатц Ю., Маас У., Диббл Р. Горение. Физические и химические аспекты, моделирование, эксперименты, образование загрязняющих веществ / Пер. с англ. Г.Л. Агафонова – под ред. П.А. Власова. – М.: Физматлит, 2003. – 352с.

##submission.downloads##

Номер

№ 3 (2014): 37

Розділ

ТЕХНОЛОГІЇ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).