ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОПУСКНОЇ ЗДАТНОСТІ НАПІРНОГО ТРУБОПРОВОДУ НА ОСНОВІ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ СИСТЕМИ РІВНЯНЬ НАВ’Є − СТОКСА
DOI:
https://doi.org/10.20535/1813-5420.4.2017.127563Ключові слова:
гідродинамічна система «стояча хвиля – хвиля деформації», динамічна рівновага системи, соліноїдальна траєкторія руху субстанції, система рівнянь Нав’є – Стокса, ядро водотоку.Анотація
На основі аналітичного розв’язування замкненої системи рівнянь Нав’є-Стокса виконана оцінка гідроморфологічного стану напірного потоку при динамічній рівновазі системи «стояча хвиля – хвиля деформації». За отриманими розрахунковими формулами на конкретному прикладі оцінено структуру напірного потоку. Соліноїдальний рух субстанції в напірному трубопроводі є яскравим підтвердженням принципу мінімуму дисипації енергії у відкритій системі. Цей рух субстанції обумовлений дією трьох масових сил – гідродинамічного напору, стоячої хвилі в умовах сповільненої течії і поперечним розпором на фоні заблокованого прояву явища меандрування. Отримані результати розрахунків характеристик напірного потоку дають можливість стверджувати про наявності в центрі труби стійкого ядра. Ядро потоку являє собою центральну частину мезовира, який обертається проти годинникової стрілки і, таким чином, підтримує у поперечному вимірі динамічну рівновагу системи «напірний потік – стояча хвиля».
Посилання
Седов Л.И. Механика сплошной среды. - М. Наука, 1983.- 528с.
Дмитревский В.И. Гидромеханика. – М.: Изд-во «Морской транспорт», 1962.- 296 с.
Войткунский Я.И., Фаддеев Ю.И., Федяевский К.К. Гидромеханика. Ученик. – 2-е изд., перераб. и доп. – Л.: Судостроение, 1982. – 456 с.
Онищук В.В. Розв’язування системи рівнянь Нав’є-Стокса для крила літака. / В кн. Сімнадцята міжнародна наукова конференція ім. акад. Михайла Кравчука, 19-20 травня, 2016 р., Київ: Матеріали конфе. Т. 1. Диференціальні та інтегральні рівняння, їх застосування. – Київ: НТТУ «КПІ», 2016. – С. 222-225.
Онищук В.В. Розв’язування системи рівнянь Нав’є-Стокса для оцінки динамічної рівноваги системи «потік-русло». // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. Наук. збірник / Гол. Редактор В.К. Хільчевський. - К.: ВГП Обрії, 2016.- Т.4(43). - С. 6-24.
Колмогоров А.Н. Локальная структура турбулентности в несжимаемой жидкости при очень больших числах Рейнольдса. //ДАН СССР. - Т.30. - №4, 1941. – C. 13-17.
Фидман Б.А. Об уравнениях гидромеханики для многокомпонентной турбулентной среды. Изд. СО АН СССР, ОТН, №2, вып.1, 1965. – C. 24-29.
Никитин И.К. Турбулентный русловой поток и процессы в придонной области. - Киев: Изд-во АН УССР, 1968. – 120 с.
Клавен А.Б. Исследование структуры турбулентного потока. //Тр. ГГИ, 1986. – Вып.136. – С. 65-76.
Боровков В.С. Русловые процессы и динамика речных наносов на урбанизованных территориях /В.С. Боровков. - Л.: Гидрометеоиздат, 1989. – 286 с.
Патент України на корисну модель № 103796. Модернізована високоекологічна мала гідроелектростанція (ГЕС). Онищук В.В., Ободовський О.Г., Нікулін Д.О., Ободовський Ю.О. Бюл. № 24, 2015.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
