AUTOMATED COMMERCIAL ELECTRICITY METERING SYSTEM OF PJSC "HMELNYTSKOBLENERGO"
DOI:
https://doi.org/10.20535/1813-5420.2.2014.133101Keywords:
electricity consumption, automated system, commercial metering, electricity overflowsAbstract
The article describes the methodology of an automated commercial electricity metering system (ACEMS), which is designed for reliable determination of the volume of its own energy consumption, as well as to control electricity overflows with related companies of the Wholesale Electricity Market. Company’s software – hardware ACEMS form two levels: the bottom level, which includes a level of metering points and electricity metering objects level. The upper level consists of a central point level and level of automated ACEMS workstations.References
Концепція побудови автоматизованих систем обліку електроенергії в умовах енергоринку // Праховник А.В., Калінчик В.П., Тимошенко Ю.В. та інші. - Інформаційний бюлетень НКРЕ.- 2002. - No11.-С.230-261.
Інструкція про порядок комерційного обліку електричної енергії», зі змінами та доповненнями, прийнятими на щорічних зборах членів ОРЕ 21.03.03р., затвердженими Постановами НКРЕ No 480 від 30.05.03р. та No 612 від 26.06.03р.
Downloads
Issue
Section
TECHIQUE
License
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).