ВИБІР НЕОБХІДНОГО СКЛАДУ КРИТЕРІЇВ АДЕКВАТНОСТІ МАТЕМАТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ ЕНЕРГОСПОЖИВАННЯ В СИСТЕМАХ ОПЕРАТИВНОГО КОНТРОЛЮ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.20535/1813-5420.3.2013.148043Ключові слова:
системи оперативного контролю енергоефективності, «стандарт» енергоспоживання, методи математичного моделювання, критерії адекватності, кореляційний аналіз, метод аналізу середовища функціонуванняАнотація
Дана стаття присвячена питанням вдосконалення підходів до контролю ефективності енерговикористання. Зокрема, проаналізовано необхідність впровадження систем оперативного управління ефективністю енерговикористання. Розглянуто методи математичного моделювання, які можуть бути застосовані для вста новлення «стандартів» енергоспоживання в системах оперативного контролю енергоефективності. При виборі методу встановлення «стандартів» енергоспоживання запропоновано проводити їх порівняння за допомогою певних критеріїв адекватності. При цьому з великої кількості відомих критеріїв запропоновано попередньо відбирати такий їх склад, щоб уникнути дублювання їх змісту. Розроблено методичні основи ви значення доцільного складу критеріїв адекватності матема тичних моделей, який полягає у групуванні будь-якого набору відповідних критеріїв за їх змістом з подальшою перевіркою критеріїв, які входять до однієї групи, на «однорідність» з застосуванням методів кореляційного аналізу.Посилання
Pooley John. Quick Start Gu ide to Energy Monitoring & Targeting (M & T) [Електронний ресурс] // Effective Energy Management Guide. – 2005. – Режим доступу: http://www.oursouthwest.com/SusBus/susbus9/m&tguide.pdf.
Jones Phil. Getting started with Monitoring & Targeting (M & T) // Fundamental Series. – 2004. – No7. – P.29–32.
Пособие по курсу «Основы целевого энергетического мониторинга». – М.: ЭНИЗАН, АСЭМ, 1997. – 38 с.
Находов В.Ф. Энергосбережение и проблема контроля эффективности энергоиспользования / В.Ф.Находов // Промислова електроенергетика та електротехніка Промелектро : інформ. зб. – 2007. – No 1.– С.34–42.
Пищур А.П. Анализ и нормирование электропотребления предприятий малой мощности с многономенклатурным производством : дис. канд.техн.наук : 05.09.03 / Пищур Алексей Павлович. – М., 2004 – 212 с.
Ивахненко А.Г. Долгосрочное прогнозирование и управление сложными системами / Ивахненко А.Г. – К. : Техніка, 1975. – 311 с.
Находов В.Ф. Вибір методів математичного моделювання процесів енергоспоживання в системах оперативного контролю енергоефективності / В.Ф. Находов, Д.О. Іванько, А.В. Головко // Енергетика: економіка, технології, екологія. Спецвипуск. Матеріали аспірантських читань пам’яті А.В. Праховника – 2013. – C. 20-27.
Воронцов К.В. Лекции по методам оценивания и выбора моделей // Режим доступу: http://www.MachineLearning.ru. – 2010 – 28 c.
Доугерти К. Д. Введение в эконометрику ; [пер. с англ.]. — М. : ИНФРА-М, 1999. — 402 с. – (XIV).
Моргунов Е.П. Многомерная классификация на основе аналитического метода оценки эффективности сложных систем : дис. ... канд.техн.наук : 05.13.01 / Моргунов Евгений Павлович. – Красноярск, 2003 – 160 с.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).