ЕНЕРГОЄМНІСТЬ ВИБУХО-МЕХАНІЧНОГО РУЙНУВАННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД

Автор(и)

  • Pavlo Anatoliiovych Hontar Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0003-4899-2814
  • Oleh Markovych Terentiev Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0003-2523-2804

DOI:

https://doi.org/10.20535/1813-5420.0.2014.151096

Ключові слова:

комбіноване руйнування, вибухо-механічні навантаження, математична модель, руйнування гірських порід, технологічна тріщинуватість, енергоємність руйнування

Анотація

Запропоновано вибір комбінованого руйнування гірських порід (ГП) з метою зниження питомої енергоємності механічного руйнування. Для класифікації комбінованих способів застосована теорія графів. Обрано орієнтовний граф Понтрягіна-Куратовского II-го роду з 12-ма вершинами. Побудована бінарна матриця сумісності способів руйнування ГП. Обгрунтовано доповнення механічного руйнування вибуховим як одним з найбільш енергоозброєних. Для реалізації вибухо-механічного руйнування представлено стенд експериментальної установки з модифікованими вузлами та елементами. Описано принцип дії вибухо-механічного руйнування на прикладі, розробленого різця комбінованої дії. В результаті математична моделювання комбінованого руйнування ГП вибухо-механічними навантаженнями проведені допроектні дослідження. Результати оформлені у вигляді графіків для граніту, кварциту і пісковику. Проведено аналіз отриманих залежностей.

Посилання

Тангаев И. А. Энергоемкость процессов добычи и переработки полезных ископаемых [Текст] / И.А.Тангаев. – М.: Недра, 1986. - 231 с.

Структура споживання електричної енергії по Україні. [Электронный ресурс] / Державне підприємство НЕК «Укренерго». – Режим доступу: http://www.ukrenergo.energy.gov.ua/ukrenergo/control/uk/publish/article?art_id=129077&cat_id=35380.

Решетняк С. П. Буровое и горнотранспортное оборудование железнорудных карьеров России и стран СНГ [Текст] / С. П. Решетняк, А. В. Самолазов, Н. И. Паладеева // Горная Промышленность – 2009. - No5 - 18 с.

Закон України про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні. [Электронный ресурс] / Верховна Рада України – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3715-17.

Закон Шарля/Амонтона [Электронный ресурс] / Википедия. Свободная энциклопедия. Режим доступа: http://ru.wikipedia.org/?curid=88850.

Зыков А. А. Основы теории графов [Текст] / А. А. Зыков — М.: Наука, 1987. — 383 с.

Ершов А. П. Взрыв [Текст] / А. П. Ершов // Соросовский образовательный журнал. – 2000. – Т. 6. – С. 85-90.

Баум P.A. Физика взрыва [Текст] / Под ред. Л. П. Орленко. – Изд. 3-е. – В 2 т. Т. 2 - M.: Физматлит, 2002. – 656 с. ISBN 5-9221-0220-6.

Измерительный мост. [Электронный ресурс] / Википедия. Свободная энциклопедия. – Режим доступа: http://ru.wikipedia.org/?curid=236743. – 05.03.2014 г. – Загл. с экрана.

##submission.downloads##

Номер

2014: Спецвипуск

Розділ

ТЕХНОЛОГІЇ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).