THE USAGE OF POLYFUNCTIONAL DETERGENT-DISPERSANT ADDITIVES FOR FUEL AS A METHOD OF REDUCING NEGATIVE ENVIRONMENTAL IMPACT
DOI:
https://doi.org/10.20535/1813-5420.2.2010.178530Keywords:
fuel, gasoline, detergent-dispersant additives, exhaust emissions, greenhouse effectAbstract
The article deals with the exhaust emissions standards for automobile. The analysis of usage of low quality fuel on technical and environmental characteristics of internal combustion engine has been made. The effect of reducing environmental impact of using detergent-dispersant additives for hydrocarbon fuels was studied. It was set that multifunctional additives for fuels reduce the fuel consumption. Besides, they increase the completeness of fuel combustion and reduce the concentration of pollutants in automobile exhaust gases. Usage of detergent-dispersant additives also helps to maintain maximum engine power in proportion to its degree of wear, remove water accumulated in the fuel tank, and reduce the cost of repair of fuel equipment of engine.References
Офіційний веб-сайт Міністерства палива та енергетики. – Режим доступу: http://mpe.kmu.gov.ua/.
Офіційний веб-сайт Державного комітету статистики України. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження дорожніх транспортних засобів стосовно викидів забруднюючих речовин залежно від палива, необхідного для двигунів (Правила ЕЭК ООН No 83-02(03) АВС:1993, ІDТ) : ДСТУ UN/ECE R 83-02(03):2002. – [Чинний від 2002-12-25]. – К. : Держспоживстандарт України, 2002. – IV, 236 c. – (Національний стандарт України).
Бензини автомобільні підвищеної якості. Технічні умови (EN 288 : 2004, IDT): ДСТУ 4839:2007. – [Чинний від 2007-10-03]. – К. : Держспоживстандарт України, 2007. – IV, 14 c. – (Національний стандарт України).
Паливо дизельне підвищеної якості. Технічні умови (EN 288: 2004, IDT): ДСТУ 4840:2007. – [Чинний від 2007-10-03]. – К.: Держспоживстандарт України, 2007. – IV, 14 c. – (Національний стандарт України).
Офіційний веб-сайт Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. – Режим доступу: www.menr.gov.ua.
Горбунов В. В. Токсичность двигателей внутреннего сгорания / В.В.Горбунов, Н.Н.Патрахальцев. – М. : ФГУП «НАМИ», 2006. – 123 с.
Марченко А. И. Влияние молекулярной массы нефтяных сульфонатов на высокотемпературную диспергирующую способность полученных на их основе нейтральных и высокощелочных присадок / А. И. Марченко, О. Л. Главати, В. Х. Премислов // Химия и технология топлив и масел. –1981. – No 2. – С. 28 – 32.
Данилов А. М. Присадки к топливам. Разработка и применение в 1996 − 2000 гг. / А.М.Данилов // Химия и технология топлив и масел. – 2002. – No 6. – C. 43–50.
Грицук І. В. До питання вибору і обґрунтування типу випробувального їздового циклу для дослідження показників токсичності відпрацьованих газів двигунів дорожніх транспортних засобів / І. В. Грицук, А. В. Кривопусков, Д. О. Гриценко // Збірн. наук. праць ДонІЗТ. – 2009. - No 17. – C. 106−119.
Downloads
Issue
Section
License
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).