ЗАСТОСУВАННЯ ПОЛІФУНКЦІОНАЛЬНОЇ МИЮЧЕ-ДИСПЕРГУЮЧОЇ ПРИСАДКИ ДО ПАЛИВА ЯК ЗАСІБ ЗМЕНШЕННЯ НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ
DOI:
https://doi.org/10.20535/1813-5420.2.2010.178530Ключові слова:
паливо, автомобільні бензини, миюче-диспергуючі присадки, викиди відпрацьованих газів, парниковий ефектАнотація
У статті наведено норми токсичності викидів автотранспортних засобів, що діють на території Євросоюзу і України; проаналізовано вплив використання палива низької якості на експлуатаційно-технічні і екологічні показники роботи двигуна внутрішнього згорання. Досліджено застосування поліфункціональної миюче-диспергуючої присадки до вуглеводневого палива з метою зменшення негативного впливу на довкілля. Зроблено висновки щодо перспективності використання поліфункціональних присадок до палива, що дозволить, по-перше, зменшити питомі витрати палива, а по-друге, збільшити повноту його згорання та знизити концентрації шкідливих речовин у відпрацьованих газах автомобіля. Встановлено, що застосування миюче-диспергуючої присадки дозволяє підтримувати максимальну потужність двигуна пропорційно ступеню його зносу, видаляти воду, що накопичилася в паливному баку автомобіля, скоротити витрати на обслуговування та ремонт паливної апаратури двигуна.Посилання
Офіційний веб-сайт Міністерства палива та енергетики. – Режим доступу: http://mpe.kmu.gov.ua/.
Офіційний веб-сайт Державного комітету статистики України. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження дорожніх транспортних засобів стосовно викидів забруднюючих речовин залежно від палива, необхідного для двигунів (Правила ЕЭК ООН No 83-02(03) АВС:1993, ІDТ) : ДСТУ UN/ECE R 83-02(03):2002. – [Чинний від 2002-12-25]. – К. : Держспоживстандарт України, 2002. – IV, 236 c. – (Національний стандарт України).
Бензини автомобільні підвищеної якості. Технічні умови (EN 288 : 2004, IDT): ДСТУ 4839:2007. – [Чинний від 2007-10-03]. – К. : Держспоживстандарт України, 2007. – IV, 14 c. – (Національний стандарт України).
Паливо дизельне підвищеної якості. Технічні умови (EN 288: 2004, IDT): ДСТУ 4840:2007. – [Чинний від 2007-10-03]. – К.: Держспоживстандарт України, 2007. – IV, 14 c. – (Національний стандарт України).
Офіційний веб-сайт Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. – Режим доступу: www.menr.gov.ua.
Горбунов В. В. Токсичность двигателей внутреннего сгорания / В.В.Горбунов, Н.Н.Патрахальцев. – М. : ФГУП «НАМИ», 2006. – 123 с.
Марченко А. И. Влияние молекулярной массы нефтяных сульфонатов на высокотемпературную диспергирующую способность полученных на их основе нейтральных и высокощелочных присадок / А. И. Марченко, О. Л. Главати, В. Х. Премислов // Химия и технология топлив и масел. –1981. – No 2. – С. 28 – 32.
Данилов А. М. Присадки к топливам. Разработка и применение в 1996 − 2000 гг. / А.М.Данилов // Химия и технология топлив и масел. – 2002. – No 6. – C. 43–50.
Грицук І. В. До питання вибору і обґрунтування типу випробувального їздового циклу для дослідження показників токсичності відпрацьованих газів двигунів дорожніх транспортних засобів / І. В. Грицук, А. В. Кривопусков, Д. О. Гриценко // Збірн. наук. праць ДонІЗТ. – 2009. - No 17. – C. 106−119.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).