THERMOMODERNIZATION OF BUILDINGS OF HIGHER INSTITUTIONS EDUCATION - PROBLEMS AND SOLUTIONS

Authors

DOI:

https://doi.org/10.20535/1813-5420.2.2020.220706

Keywords:

higher education institution, energy audit, energy efficiency, energy consumption, thermal modernization, payback period

Abstract

The costs of maintaining budget buildings in Ukraine are 2-3 times higher than similar costs in the European Union, and for a number of reasons related to the outdated condition of external fences and utilities, sanitary and hygienic requirements in the premises are not met. The paper considers the results of the energy audit of the educational and administrative building of KNUTD in order to identify ways to reduce energy costs and improve the microclimate in the building. The energy condition of the building, the structure of energy costs are analyzed. In order to develop a set of energy saving measures, measurements of actual energy costs were made to determine the baseline level during technical and economic calculations. Energy audit was conducted using instrumental methods and with photo-fixation of visual inspection. The geometric, thermal and energy characteristics of the building have been specified. To increase the level of energy efficiency of the building, a complex thermal modernization is 

proposed, which includes work to increase the thermal resistance of external enclosing structures and modernization of engineering systems, financial and economic justification of the effectiveness of the proposed energy efficiency measures.

Insufficient funding of budget institutions requires a systematic approach to solving the problem of improving the energy efficiency of student campuses, which will include not only the implementation of technical measures, but also information campaigns and organizational and management actions of the Energy Management Service and university management. An effectively functioning system of energy management of educational institutions is the foundation for sustainable development of the state; it is a set of measures that can have a significant effect on reducing Ukraine's energy dependence.

References

1. DBN V.2.6-31:2006. Konstruktsii budynkiv ta sporud. Teplova izoliatsiia budivel [Na zaminu SNyP II-3- 79; chynnyi vid 2007.04.01]. K.: Minbud Ukrainy, 2006. р. 64.

2. Bilous I.Yu., Deshko V.I., Sukhodub I.O., Shevchenko О.M., Shovkaliuk M.M. (2015) Upravlinnia efektyvnistiu enerhovykorystannia u vyshchykh navchalnykh zakladakh: monohrafiia. [Energy efficiency management in higher education institutions: monograph]. Kyiv: Politekhnika, 188 р.

3. Upravlinnya energospozhyvannyam: promyslovist i socialna sfera: monografiya [Energy consumption management: industry and social sphere: monograph] / under the general edited by O.M. Telizhenko and M.I. Sotnyk – Sumy: "Dream - 1", 2018. – 336 р.

4. Shevchenko O.M., Shovkaliuk M.M. (2019). Enerhoefektyvnyi kampus KPI: instrumenty ta metody doslidzhen [KPI energy efficient campus: tools and research methods]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu tekhnolohii ta dyzainu. Seriia Tekhnichni nauky – Bulletin of Kyiv National University of Technology and Design. Technical Sciences Series, 4 (136), Рр. 97–105.

5.Yevtukhov V.Ya., Deshko V.I., Shovkalyuk M.M., Shevchenko O.M. (2018). Informatsiina ta motyvatsiina skladovi systemy enerhetychnoho menedzhmentu ob’iektiv haluzi osvity [Information and motivational components of the energy management system of objects of education]. Novyny enerhetyky – Energy News, 5, 10–23 [in Ukraine].

6. Directive 2010/31/eu of the European parliament and of the council of 19 May 2010 on the energy performance of buildings (recast) // Official Journal of the European Communities. 2010, L153. – р. 13-35.

7. V.I. Deshko, O.M. Shevchenko (2013). University campuses energy performance estimation in Ukraine based on measurable approach, Energy and Buildings, (49). рр. 582–335.

8.Shovkaliuk M.M., Liekontseva O.E. Rozvytok prohram stymuliuvannia pidvyshchennia enerhoefektyvnosti budivel v Ukraini / Zbirnyk nauk. pratsV Mizhnar. nauk.-tekhn. ta navch.-metod. konf. u m. Kyievi 17-12.04.2018r., p.116-117.

9. Efficiency of using energy in housing sector, under the general editorship of Pavlenko A.M. Politechnika Świętokrzyska. Kielce, 2020, Рр. 155.

10. Shevchenko O.M., Shovkaliuk M.M. (2020) Development of investment projects to increase energy efficiency of KPI studio town and integration into the educational process [Rozrobka investyciynyx proektiv pidvyshennya energoefektyvnosty studmistechka KPI ta integraciya u osvitnij proces]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu tekhnolohii ta dyzainu. Seriia Tekhnichni nauky – Bulletin of Kyiv National University of Technology and Design. Technical Sciences Series, 3 (146), 2020.

11. DSTU B A.2.2-12:2015. Enerhetychna efektyvnist budivel. Metod rozrakhunku enerhospozhyvannia pry opalenni, okholodzhenni, ventyliatsii, osvitlenni ta hariachomu vodopostachanni [Uvedenyi vpershe; chynnyi vid 2015.01.01]. K. Minrehionbud Ukrainy, 2016. 205 s.

Published

2020-12-23

Issue

No. 2 (2020): 60

Section

ENERGY EFFICIENCY AND ENERGY SAVINGS

License

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).