МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЛЕКСНОЇ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ЕНЕРГІЇ ЗА ЕНЕРГО-ЕКОЛОГІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ
DOI:
https://doi.org/10.20535/1813-5420.1.2022.259141Ключові слова:
energy facility, methodology, objective assessment, environmental safety, energy efficiency, reliability of operation.Анотація
Авторами запропонована універсальна загальна методика здійснення комплексного енерго-екологічного аналізу із визначенням реального стану експлуатації теплоенергетичних об`єктів та обладнання енерговиробництва з використанням ємного універсального коефіцієнту енерго-екологічної ефективності, який дозволяє у комплексі визначати одночасно рівень енергетичної ефективності і екологічної безпеки виробництва теплової і електричної енергії за показниками та характеристиками роботи устаткування.
Оцінка якісного стану експлуатації конкретних теплоенергетичних об`єктів визначається порівнянням даного коефіцієнту із його нормованим значенням, яке розраховується у відповідності до паспортних даних агрегатів енергоперетворення, нормованих величин емісії шкідливих викидів в атмосферу для конкретного типу теплоенергетичних агрегатів, значень гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин робочої зони та класу небезпеки цих шкідливих речовин.
За даною методикою проведення комплексного енерго-екологічного аналізу енергетичних об`єктів можливо порівнювати різні за конструктивними, тепловими, екологічними і іншими масштабними характеристиками теплоенергетичні цикли, об`єкти, установки, агрегати та інше теплоенергетичне обладнання.
Використання методики продемонстровано на прикладі розрахунку коефіцієнту енерго-екологічної ефективності для енергетичних котлів різної потужності.
Посилання
References
Anser, M.K., Iqbal, W., Ahmad, U.S. et al. (2020) Environmental efficiency and the role of energy innovation in emissions reduction. Environ Sci Pollut Res, 27, 29451–29463. https://doi.org/10.1007/s11356-020-09129-w.
Srivastava, R.K. (2020) Impacts of Sustainable Energy Resource Use on the Health of the Environment. In: Gothandam K., Ranjan S., Dasgupta N., Lichtfouse E. (eds) Environmental Biotechnology, 1, 145-180. https://doi.org/10.1007/978-3-030-38192-9_6.
Abdeen, M. O. (2009) Energy use and environmental impacts: A general review. Journal of Renewable and Sustainable Energy, 1, 53-101. https://doi.org/10.1063/1.3220701.
Balat, М. (2005). Usage of Energy Sources and Environmental Problems. Energy exploration & exploitation, 23 (2), 141–168. https://doi.org/10.1260/0144598054530011.
Varlamov G.B., Lyubchik G.N. Ispolzovanie metodov tehnologicheskogo predvideniya dlya analiza resursnyh i ekologicheskih problem energopotrebleniya. / V kn. “Innovacionnoe razvitie toplivno-energeticheskogo kompleksa: problemy i vozmozhnosti.” Pod obshej redakciej Voronovskogo G.K., Nedina I.V. K.: Znaniya Ukrainy. – 2004. – S.55-63.
Denisyuk, S.P., Vasilenko, V.I. (2016) Energetichni, ekonomichni ta ekologichni pokazniki energoefektivnosti. Energetika: ekonomika, tehnologiyi, ekologiya, 1, 33-44. URL: https://ela.kpi.ua/handle/123456789/16591.
Paul Breeze (2018). Chapter 9 - The Environmental Impact of Energy Storage Technologies, Power System Energy Storage Technologies, 79-84. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-812902-9.00009-2.
Varlamov, G., Romanova, K., Nazarova, I., Dashchenko, O., Kapustiansky, A. (2017). Improvement of energy efficiency and environmental safety of thermal energy through the implementation of contact energy exchange processes. Archives of Thermodynamics, 38 (4) , 127-137. doi: https://doi.org/10.1515/aoter-2017-0028.
Varlamov, G., Romanova, K., Daschenko, O., Ocheretyanko, M., Kasyanchuk, S. (2016). The use of contact heat generators of the new generation for heat production. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (1 (84)), 52–58. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.86088
Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini «Pro shvalennya Energetichnoyi strategiyi Ukrayini na period do 2035 roku Bezpeka, energoefektivnist, konkurentospromozhnist». URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/605-2017-%D1%80.
Kapustyanskyi A., Varlamov G. Analysis of the fuel and energy complex of Ukraine/ Scientific Journal of the Ternopil National Technical University, 2016, № 3 (83)р.144-153. URL: http://elartu.tntu.edu.ua/handle/123456789/18476
Aparicio, J., Kapelko, M., Zofío J. (2020). The measurement of environmental economic inefficiency with pollution-generating technologies. Resource and energy economics, 62, 101185 doi: https://doi.org/10.1016/j.reseneeco.2020.101185.
Labandeira, X., Labeaga, J.M., Linares, P.López-Otero X. (2020) The impacts of energy efficiency policies: Meta-analysis, Energy Policy, 147, 111790. doi: https://doi.org/10.1016/j.enpol.2020.111790.
Emre Gençer, Sarah Torkamani, Ian Miller, Tony Wenzhao Wu , Francis O'Sullivana Sustainable energy system analysis modeling environment: Analyzing life cycle emissions of the energy transition. Applied Energy, 277 (1), 115550. doi: https://doi.org/10.1016/j.apenergy.2020.115550.
Belyaev Yu.M. Kriterii ekologo-ekonomicheskoj effektivnosti energeticheskih tehnologij // Promyshlennaya energetika.–2003.–№ 8.–S.39–44.
Varlamov G., Pryimak K. Technology of comprehensive parametric diagnostics of power facility operating condition // Innovations and Technologies News, 2014. – №1. – С. 3-9.
Pryimak K.O., Varlamov G.B, Dashchenko O.P. Increasing energy and environmental efficiency and reliability of power equipment by comprehensive monitoring its actual state // Electromechanical and energy saving systems, 2015. – №2/2015 (30). – pp. 138 - 146.
Directive 2008/50/eU of the European Parliament and of the Council on Ambient Air Guality and Cleaner Air for Europe. URL: https://www.legislation.gov.uk/eudr/2008/50/contents.
Directive 2010/75/EU of the European Parliament and of the Council on Industrial Emissions of 24 November 2010 (integrated pollution prevention and control - IED). URL: https://www.legislation.gov.uk/eudr/2010/75/contents.
Lyubchik G.N., Varlamov G.B. Faktory, parametry i pokazateli ekobezopasnosti energeticheskih obektov // Ekotehnologii i resursosberezhenie.–2001. – №2 – S. 53-59.
Varlamov G.B. Ocinka negativnogo vplivu ta koncepciya energo-ekologichnogo monitoringu palivospalyuvalnih energoob’yektiv // Ekotehnologii i resursosberezhenie.–2001.–№ 4.–S.66-70.
Galuzevij kerivnij dokument 34.02.305––2002. «Metodika viznachennya vikidiv zabrudnyuvalnih rechovin u atmosferu vid energetichnih ustanovok». URL: http://eco.com.ua/content/vikidi-zabrudnyuvalnih-rechovin-u-atmosferu-vid-energetichnih-ustanovok-metodika.
Varlamov G.B., Lyubchik G.M., Gorbunov O.V., Martinenko M.P. Metodika ekologichnoyi ekspertizi energoob’yektiv // Regionalnye problemy energosberezheniya v decentralizovannoj teploenergetike.– Kiev.–2000.–S. 173-175.
Lyubchik G.N., Varlamov G.B., Serdyuk S.D. Analiz vliyaniya ekspluatacionnyh faktorov na emissiyu NOh i SO v produktah sgoraniya stehiometricheskih gorelok // Energetika i elektrifikaciya.–2001.–№ 11.– S. 43-48.
Varlamov, G., Priymak, E., Olinevich, N., Ocheretyanko, M. (2015). Features of integrated energy assessment of the actual environmental performance of energy facilities. Electromechanical and energy saving systems ,4 (32), 75-81. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/emezs_2015_4_11.
Varlamov G.B., Romanova K.O., Czyan Czyanguo, Chzhan Vejce Ekonomichni vazheli yak osnova pidvishennya energo-ekologichnoyi efektivnosti energovirobnictva / Stalij rozvitok — HHI stolittya. Diskusiyi 2020: kolektivna monografiya / Nacionalnij universitet “Kiyevo-Mogilyanska akademiya” / za red. prof. Hlobistova Ye.V. — Kiyiv, 2020. — S.264-272. ISBN: 978-617-7668-22-9. URL: https://9922dac3-967f-46d7-a171-70a3fd248a04.filesusr.com/ugd/b93fb2_957a0f54aad147918141fadac941e1da.pdf
Order of the Ministry of Environmental Protection of Ukraine N 309 27.06.2006 «Pro zatverdzhennya normativiv granichnodopustimih vikidiv zabrudnyuyuchih rechovin iz stacionarnih dzherel» URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0912-06#Text
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).