ЗАСТОСУВАННЯ МОНІТОРИНГУ ДЛЯ ОБҐРУНТУВАННЯ БІОЛОГІЧНОГО МЕТОДУ ВІДНОВЛЕННЯ ҐРУНТІВ ВНАСЛІДОК ВОЄННИХ ДІЙ
DOI:
https://doi.org/10.20535/1813-5420.4.2025.341355Ключові слова:
військові дії, забруднення ґрунтів, war-caused pollutants, відновлення ґрунтових екосистеми, біоремедіація, фіторемедіація, безпека довкілля, безпека сільськогосподарської продукціїАнотація
Внаслідок ведення бойових дій із застосуванням різних видів зброї в Україні здійснюється значний негативний вплив на навколишнє середовище. Він проявляється у багатьох формах: від порушення поведінки та міграційних маршрутів представників фауни, що призводить до трансформації природних екосистем, до масштабного абіотичного впливу на повітряне, водне та ґрунтове середовище через різні види забруднення (механічне, хімічне, шумове, теплове, вібраційне тощо). Особливої уваги заслуговує проблема забруднення ґрунтів, оскільки вони виконують роль природного депо токсичних речовин, які здатні мігрувати харчовими ланцюгами й прямо впливати на здоров’я людей.
У статті висвітлено актуальну проблему деградації ґрунтового покриву України внаслідок військових дій та визначено ключові антропогенні чинники, що посилюють негативні екологічні наслідки. Детально розглянуто основні сполуки та речовини, які потрапляють у ґрунти під час бойових дій: залишки вибухових речовин, важкі метали, паливно-мастильні матеріали, сполуки азоту, хлору та інші полютанти. Окремо акцентовано увагу на їх потенційному негативному впливі на біоту та на ризиках для здоров’я людей, які можуть виникати через накопичення цих токсикантів у продуктах харчування.
Метою дослідження є огляд сучасних методів біоремедіації та фіторемедіації, що розглядаються як перспективні технології для відновлення ґрунтів, приведення їх до екологічно безпечного стану та подальшого використання у сільському господарстві. У роботі наведено приклади застосування в Україні рослин-акумуляторів і гіпераккумуляторів, здатних видаляти специфічні полютанти (важкі метали, нафтопродукти, залишки вибухових речовин), які потрапили у ґрунт під час війни.
Запропонований підхід спрямований на комплексне відновлення довкілля, збереження біорізноманіття та мінімізацію екологічних ризиків для населення. Результати дослідження можуть стати підґрунтям для формування державних програм з екологічної реабілітації територій, постраждалих від бойових дій, а також для подальших міждисциплінарних досліджень у сфері екотехнологій, сталого розвитку та післявоєнної відбудови країни.
Посилання
Norenko K., Voytsikhovska A. Military conflict in Eastern Ukraine. – 2015. – P. 104–114.
Strategy for improving the management mechanism in the field of use and protection of state-owned agricultural lands and their disposal, approved by the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated 07.06.2017 No. 413. – 2017.
Gulich M.P., Kharchenko O.O., Yemchenko N.L., Olshevska O.D., Lyubarska L.S. War in Ukraine: degradation and contamination of agricultural soils and their consequences // Hygiene of inhabited places. – 2024. – No. 74. – P. 49–55.
Zaitsev Yu.O., Hryshchenko O.M., Romanova S.A., Zaitseva I.O. The influence of hostilities on the content of gross forms of heavy metals in the soils of Sumy and Okhtyrsky districts of Sumy region. // Bulletin of the Sumy National Agrarian University. Series: Agronomy and Biology. – 2022. – No. 3(52). – P. 26–30.
Gulich M.P., Kharchenko O.O., Yemchenko N.L., Olshevska O.D., Lyubarska L.S. War in Ukraine: the problem of heavy metal contamination of agricultural lands and products // Environment and Health. – 2024. – No. 4. – P. 38–42.
Kiran R., Bharti R., Sharm R. Effect of heavy metals: An overview // Materials Today: Proceedings. – 2022. – Vol. 51. – P. 880–885. – DOI: 10.1016/j.matpr.2021.06.278
Dubey S., Shri M., Gupta A., Rani V., Chakrabarty D. Toxicity and detoxification of heavy metals during plant growth and metabolism // Environmental Chemistry Letters. – 2018. – Vol. 16. – P. 1169–1192.
Hu M. Environmental Behavior of Petroleum in Soil and its Harmfulness Analysis // IOP Conf. Ser.: Earth Environ. Sci. – 2020. – Vol. 450(1). – 012100. – DOI: 10.1088/1755-1315/450/1/012100
Moubasher H.A., Hegazy A.K., Mohamed N.H., Moustafa Y.M., Kabiel H. Phytoremediation of soils polluted with crude petroleum oil using Bassia scoparia and its associated rhizosphere microorganisms // International Biodeterioration & Biodegradation. – 2015. – Vol. 98. – P. 113–120.
Kuhl L., Bell J., Beckner V., Balakrishnan K. Spherical Combustion Clouds in Explosions. – 23rd ICDERS, UC-Irvine, CA, July 23–29, 2011.
Paripuranam T.D., Chirumamilla V., Chahal K., Khan T.K.H., Dixit S., Rana B. Exploring Phytoremediation And Plants As Natural Cleaners Of Polluted Environments // International Journal of Environmental Sciences. – 2025. – Vol. 11, No. 10s. – URL: https://theaspd.com/index.php
Muttaleb W.H., Ali Z.H. Bioremediation: An eco-friendly method for administration of environmental contaminants // International Journal of Applied Sciences and Technology. – 2022. – Vol. 1(2). – P. 1–10.
Cunningham S.D., Ow D.W. Promises and prospects of phytoremediation // Plant Physiology. – 1996. – Vol. 110(3). – P. 715–719. – DOI: 10.1104/pp.110.3.715
Etim E.E. Phytoremediation and its mechanisms: A review // International Journal of Environment and Bioenergy. – 2012. – Vol. 2(3). – P. 120–136. – URL: http://www.ModernScientificPress.com/Journals/IJEE.aspx
Francis E. Phytoremediation Potentials of Sunflower Plants. – ResearchGate, 2025.
Chen D., Ibrahim M., Soroma M., Danjaji H.A., Jibo A.U., Yang Y. Season-based phytoremediation potential of brown mustard for lead decontamination: effect of EDTA chelation and antioxidant enzyme activity // International Journal of Phytoremediation. – 2025. – Vol. 27(10). – P. 1489–1501.
Maitry A., Patil G., Dubey P. Evaluating Phytoremediation Approaches for the Restoration of Degraded Ecosystems in India // Nature Environment and Pollution Technology. – 2025. – Vol. 24(2). – P. 84262.
Dietz A.C., Schnoor J.L. Advances in Phytoremediation // Environmental Research. – 2001. – Vol. 87(3). – P. 184–192.
Moubasher H.A., Hegazy A.K., Mohamed N.H., Moustafa Y.M., Kabiel H. Phytoremediation of soils polluted with crude petroleum oil using Bassia scoparia and its associated rhizosphere microorganisms // International Biodeterioration & Biodegradation. – 2015. – Vol. 98. – P. 113–120.
Souza E.C., Vessoni-Penna T.C., Pinheiro R. Biosurfactant-enhanced hydrocarbon bioremediation: an overview // International Biodeterioration & Biodegradation. – 2014. – Vol. 89. – P. 88–94.
Liu R., Jadeja R.N., Zhou Q., Liu Z. Treatment and Remediation of Petroleum-Contaminated Soils Using Selective Ornamental Plants // Environmental Engineering Science. – 2012. – Vol. 29(6). – P. 548–553.
Thompson P.L., Ramer L.A., Schnoor J.L. Uptake and Transformation of TNT by Hybrid Poplar Trees // Environmental Science & Technology. – 1998. – Vol. 32(6). – P. 975–980.
Schwitzguébel J.-P., Van der Lelie D., Baker A., Glass D.J., Vangronsveld J. Phytoremediation: European and American trends—Successes, obstacles and needs // Journal of Soils and Sediments. – 2002. – Vol. 2(2). – P. 91–99. – DOI: 10.1065/jss2002.03.37
Algreen M., Trapp S., Rein A. Phytoscreening and phytoextraction of heavy metals at Danish polluted sites using willow and poplar trees // Environmental Science and Pollution Research. – 2014. – Vol. 21(14). – P. 8992–9001. – DOI: 10.1007/s11356-013-2085-z
Nishiyama Y., Yanai J., Kosaki T. Potential of Thlaspi caerulescens for cadmium phytoremediation: Comparison of two representative soil types in Japan under different planting frequencies // Soil Science and Plant Nutrition. – 2005. – Vol. 51(6). – P. 827–834. – DOI: 10.1111/j.1747-0765.2005.tb00117.x
Hogland W., Katrantsiotis C., Sachpazidou V. Baltic phytoremediation: Soil remediation with plants // IOP Conference Series: Earth and Environmental Science. – 2020. – Vol. 578. – 012003. – DOI: 10.1088/1755-1315/578/1/012003
Mukherjee S., Leri A.C., Bandaranayaka C., Vázquez-Núñez E., Barros R., Khan A.H.A., Zhou P., Zhang T., Bernal M.P., Clemente R. Sustainable management of post-phytoremediation biomass // Energy, Ecology and Environment. – 2025. – DOI: 10.1007/s40974-025-00364-w
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
