ГАЗОІЗОЛЬОВАНІ ЛІНІЇ ЯК СУЧАСНИЙ ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ПРОПУСКНОЇ СПРОМОЖНОСТІ МЕРЕЖ
DOI:
https://doi.org/10.20535/1813-5420.1.2015.60691Ключові слова:
газоізольована лінія електропередач, пропускна здатність, кабельна лінія, повітряна лінія, ізолятор, оболонка, елегаз, втрати, ізоляціяАнотація
У статті розглядається проблема сучасних мегаполісів, пов'язана з необхідністю збільшення потужності міських мереж. У зв'язку з цим в роботі досліджено використання газоізольованих ліній електропередач (ГІЛ) з підвищеною пропускною здатністю і виконаний порівняльний аналіз з іншими конструкціями ліній.Посилання
Александров Г.Н. Передача электроэнергии. Л: Энергия, 1980.
CIGRE TF 15.03.07: Long-term performance of SF6 insulated systems. CIGRE Report 15-301, Session 2002, Paris.
Riedl J., Hillers T. Gas Insulated Transmssion Lines // IEEE Power Engineering Review, 1–5, September 2000.
Takinami N., Kobayashi S., Miyazaki A. et.al. Application of the World’s Longest Gas Insulated Transmission Line in Japan // Proceedings of the 7th International Conference on Properties and Applications of Dielectric Materials, June 1-5 2003.
Hermann Koch, Gas-Insulated Transmission lines (GIL), 2012.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).