ОБҐРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДОЛОГІЇ ГРАНИЧНОЇ СЕЙСМОСТІЙКОСТІ ПРИ КВАЛІФІКАЦІЇ ОБЛАДНАННЯ АЕС НА СЕЙСМОСТІЙКІСТЬ
DOI:
https://doi.org/10.20535/1813-5420.2.2016.72623Ключові слова:
кваліфікація обладнання АЕС, метод граничної сейсмостійкості, власна частота, ВВЕР‑1000Анотація
Розглянута актуальність проблеми проведення кваліфікації обладнання АЕС на сейсмостійкість. У статті коротко описані діючі методи, за якими відбувається розрахунок на підтвердження сейсмостійкості. Виявлений ряд недоліків при експериментальній оцінці сейсмічного впливу. Приведена послідовність проведення кваліфікації за допомогою методу граничної сейсмостійкості. Проаналізовані переваги даного методу. По результатам проведеного аналізу зроблено висновок, що оптимальним вибором по витратам і за оперативністю на сьогоднішній день представляється метод граничної сейсмостійкості.Посилання
СТП 0.03.082-2009. Стандарт предприятия. Квалификация оборудования, важного для безопасности, на сейсмические воздействия. Общие требования.
Кравец С. Б. Оценка сейсмостойкости технологических систем атомных станций. М.: Энергоатомиздат, 2005.-170 с.
МТ-Т.0.03.326.13. Методика расчетного анализа сейсмостойкости элементов действующих АЭС в рамках метода граничной сейсмостойкости.
Evaluation of Seismic Safety for Existing Nuclear Installation // Safety Standards Series № NS¬G¬2.13, IAEA, Vienna, 2009
ПНАЭ Г-7-002-86. Нормы расчета на прочность оборудования и трубопроводов атомных энергетических установок.
Биpбpaеp A.H. Paсчeт кoнстрyкций нa сейсмoстoйкoсть. CПб: Hayкa,1998 – 350 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).