ВПЛИВ ПАРАМЕТРІВ МОДЕЛІ НА ТОЧНІСТЬ ПРОГНОЗУВАННЯ ЕЛЕКТРОСПОЖИВАННЯ НА ОБ’ЄКТАХ ЕНЕРГОРИНКУ

Автор(и)

  • Halyna Ivanivna Storozhylova Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна
  • Yaroslav Mykhailovych Demchyk Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/1813-5420.3.2016.85893

Ключові слова:

експоненціальне згладжування, модель Бокса-Дженкінса, модель Хольта, модель Вінтера, коефіцієнт згладжування тренда сезонності, параметри моделі

Анотація

В роботі розглянуто, яким чином параметри методів прогнозування впливають на подальший прогноз електроспоживання. В процесі дослідження використано модель експоненціального згладжування першого порядку, модель Хольта, модель Вінтера та модель Бокса-Дженкінса. Застосовані методи вибору параметрів, які впливають на прогнозування, дозволили зробити висновки щодо поведінки точності прогнозування в залежності від параметрів моделей. Стаття може суттєво вплинути на правильність вибору як параметрів моделей, так і методу прогнозування електричної енергії. Дослідження дозволить у виробничому процесі здійснювати  прогноз електроспоживання промислових об’єктів.

Посилання

Прогнозирование електропотребления: современные методы и пример исследования / [Л. А. Большов, М. Ф. Каневский, Е. А. Савельева та ін.]. // Известия академии наук. Энергетика. – 2004. – №6. – С. 74–93.

Васильев Д. А. Модели автоматизированного прогнозирования электрических нагрузок промышленных предприятий / Д. А. Васильев, В. А. Иващенко. // Управление большими системами.. – 2012. – №34. – С. 254–266.

Кулик М. М. Прогнозування графіків електричних навантажень об'єднаної енергосистеми на довгострокову перспективу / М. М. Кулик, С. В. Дубовський, П. П. Корбін. // Проблеми загальної енергетики. – 2004. – №10. – С. 7–11.

Арзамасцев Д. А. Модели и методы оптимизации развития энергосистем. / Д. А. Арзамасцев, А. В. Липес, А. Л. Мызин. – Свердловск: УПИ, 1976. – 146 с.

Веников В. А. Оптимизация режимов электростанций и энергосистем. Учебник для вузов. / В. А. Веников, В. Г. Журавлев, Т. А. Филипова. – М.: Энергоатомиздат, 1990. – 352 с.

Кондрашова Н. В. Сравнительный анализ методов сглаживания и МГУА для прогнозирования временных рядов / Н. В. Кондрашова, Н. В. Павлов. // УСиМ.. – 2009. – С. 84–101.

Алексеева И. Ю. Метод экспоненциального сглаживания линии тренда временного ряда в сочетании с методом индексов сезонности при краткосрочном прогнозировании электропотребления / И. Ю. Алексеева, В. П. Степанов, А. С. Ведерников. // Вестн. Самар.гос. тех. ун-та сер. тех науки. – 2008. – №1. – С. 137–143.

Седов А. В. Системы контроля, распознавания и прогнозирования электропотребления: модели, методы, алгоритмы и средства / А. В. Седов, И. И. Надтока. – Ростов-н/Д: Изд-во Ростовского ун-та, 2002. – 170 с.

Лукашин Ю. П. Адаптивные методы краткосрочного прогнозирования временных рядов. Учебное пособие / Ю. П. Лукашин. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 416 с.

Пашкеев С. Д. Машинные методы оптимизации в технике связи. Учебное пособие для вузов. / С. Д. Пашкеев. – М.: Связь, 1976.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-12-10

Номер

№ 3 (2016): 45

Розділ

ЛІБЕРАЛІЗОВАНІ РИНКИ ЕНЕРГІЇ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).