СТРУКТУРА СИСТЕМИ КОМПЛЕКСНОГО КОНТРОЛЮ ЕФЕКТИВНОСТІ ЕНЕРГОСПОЖИВАННЯ ОБ’ЄКТІВ КОМУНАЛЬНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.20535/1813-5420.4.2016.98455Keywords:
енергоефективність, контроль ефективності енергоспоживання, система комунального водопостачанняAbstract
В статті розглянуто питання побудови системи комплексного контролю ефективності режимів енергоспоживання об’єктів комунального водопостачання як складової енергоменеджменту. Сформульовано її завдання та функції. В структурі системи виділено процедури оперативного контролю та порівняльного аналізу. Для формування нормативів та «стандартів» енергоспоживання запропоновано використовувати дані системи моніторингу та враховувати кращі зразки ефективного енергоспоживання. Формалізацію контролю енергоефективності здійснено на основі об’єктно-орієнтованої технології. Сформовано класи, що враховують параметри стану і функціонування об’єкту, енергоспоживання, зовнішнього середовища, методи планування та контролю енергоспоживання. Виконано опис функцій класів та запропоновано алгоритм контролю. Використання запропонованих принципів дозволяє враховувати реальні умови функціонування об’єкту водопостачання, здійснювати контроль енергоефективності в режимі реального часу, інтегрувати процедури контролю в систему енергоменеджменту підприємства.References
Directive 2008/1/EC of the European Parliament and of The Council of 15 January 2008 concerning integrated pollution prevention and control (Codified version) // Official Journal of the European Union. – № L 24/9. Volume 51. 29.01.2008.
Находов В.Ф. Моніторинг показників енергоспоживання в системі енергетичного менеджменту / В.Ф. Находов, О.О. Пецкова, Д.О. Іванько // Енергетика. Екологія. Людина. Наукові праці НТУУ «КПІ», ІЕЕ. – Київ: НТУУ «КПІ», ІЕЕ, 2015. – 480 с. – С. 210-217
European Commission Integrated Pollution Prevention and Control (IPPC). Reference Document on Best Available Techniques for Energy Efficiency (Комплексное предупреждение и контроль загрязнений. Справочный документ по наилучшим доступным технологиям обеспечения энергоэффективности) [Электронный ресурс] // Seville: Institute for Prospective Technological Studies, European IPPC Bureau, 2009. – 430 р. Режим доступа: http://eippcb.jrc.ec.europa.eu/reference/ene.html
ISO 50001:2011. Committee draft. Energy management systems — Requirements with guidance for use.
Розен В.П. Формування інформаційного поля для оцінювання рівня енергоефективності систем комунального водопостачання [Текст] / В.П. Розен, Л.В. Давиденко, В.А. Давиденко // Вісник КДПУ ім. М. Остроградського. – Кременчук: КДПУ. - 2010. – Вип. №4 (63). – С. 50-53
Находов В.Ф., Бориченко О.В. Процес контролю виконання встановлених «стандартів» в системах оперативного контролю ефективності енерговикористання // Вісник НТУУ «КПІ». Серія «Гірництво». - 2014. - Випуск 24.– С. 111-119.
Давиденко Л.В. Принципи побудови інтегрованої системи моніторингу енергоефективності для підприємства водопровідно-каналізаційного господарства // Енергетика: економіка, технології, екологія. - 2015. - № 3. – С. 107-115.
Downloads
Issue
Section
License
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).